МОДЕЛЬНІ ПРОГРАМИ
Модельна навчальна програма 7-9 клас
Модельна навчальна програма
«Мистецтво. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Масол Л. М.)
«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 06.09.2023 № 1090)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
1. Вступна частина
Особливості опанування мистецтва пов’язані з його унікальною освітньою місією – формування ціннісних естетичних орієнтацій у процесі впливу на розум і почуття людини, виховання патріотичної свідомості, гуманістичних ідеалів. Художні твори здатні пробуджувати креативний потенціал учнів для самореалізації та участі в соціокультурній творчості. Сучасні електронні мережі, долаючи культурні кордони, надають можливість отримувати художню інформацію в найрізноманітніших обсягах і форматах; але вона потребує адекватної інтерпретації, критичного ставлення, естетичного оцінювання, тобто вміння вирізняти в інформаційних потоках справжні цінності й орієнтуватися на них. З огляду на швидку цифровізацію освітньо-комунікативного середовища зростає роль аудіо-візуальної інформації, якою пронизані тексти різної природи, зокрема глобальні масиви медіа, які можуть мати як естетичний, так і антиестетичний вплив на учнів. Тому вивчення мистецтва має спрямовуватися на розвиток не лише загальної і художньої культури особистості, а й на низку ключових і предметних компетентностей, зокрема у царині медіа, як чинника подолання загроз і викликів віртуальної реальності, формування естетичного імунітету.
Модельна навчальна програма «Мистецтво» для 7-9 класів забезпечує наступність між Модельною програмою для 5-6 класів, гнучкий перехід учнів від адаптаційного періоду навчання учнів. Вона розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти, яким визначено мету мистецької освітньої галузі – цілісний розвиток особистості учня у процесі опанування мистецьких надбань людства; усвідомлення власної національної ідентичності в міжкультурній комунікації; формування компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження; розкриття креативного потенціалу, залучення до культурних процесів в Україні. Програма реалізує визначені в Державному стандарті ціннісні орієнтири та ключові компетентності, а саме: вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки й технологій; інноваційність; екологічна й інформаційно-комунікаційна компетентності; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності; підприємливість і фінансова грамотність, а також пріоритетна для мистецької галузі культурна компетентність.
Мета інтегрованого навчання мистецтва досягається шляхом реалізації таких завдань:
● виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів та естетичних потреб, емоційного інтелекту;
● формування системи художніх знань, яка відображає видову і жанрову специфіку та взаємодію мистецтв; опанування мистецької грамоти, насамперед музичної і візуальної;
● розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ; здатності брати участь у дискусіях на теми мистецтва, висловлювати й аргументувати власні думки, судження, пріоритети;
● здобуття мистецького досвіду в різних видах практичної діяльності; в індивідуальних, групових і колективних мистецьких проєктах; стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до роботи в команді на засадах толерантності й партнерства;
● розвиток художніх здібностей, уяви та інтуїції, критичного і креативного мислення, інноваційності;
● формування потреби в естетизації середовища, готовності до участі в соціокультурному житті, до збереження і примноження культурно-мистецьких цінностей.
Принципи, на яких ґрунтується програма та визначаються її виховні та дидактичні пріоритети:
● дитиноцентризму та індивідуалізації, врахування вікових особливостей і природних здібностей учнів;
● глокальної освіти – поєднання глобального (загальнолюдського, європейського), національного (державного) та локального (етнокраєзнавчого) аспектів змісту освіти для формування толерантності, національної гордості, дієвого патріотизму;
● систематичності, неперервності, наступності між початковою і базовою освітою, адаптаційним і основним циклами навчання;
● дидактичної інтеграції на основі взаємодії мистецтв і методів компаративістики, спрямованих на поліхудожній розвиток учнів;
● континуальності – єдності навчання і виховання особистості, художнього і технічного, емоційного та раціонального, свідомого та інтуїтивного в процесі опанування мистецьких цінностей;
● варіативності змісту, засобів, методів і технологій навчання мистецтва;
● діалогічної суб’єкт-суб’єктної взаємодії, партнерства, емоційно-енергетичної насиченості навчання;
● пріоритету художньо-творчої самореалізації учнів, пошуку особистісних сенсів у навчанні мистецтва;
● стимулювання мистецької самоосвіти, єдність формальної, неформальної та інформальної освіти;
● профорієнтаційної спрямованості в царині мистецтва та креативних індустрій.
Програма побудована на підґрунті компетентнісного, інтегративного, особистісно орієнтованого, діяльнісного та культурологічного підходів, які зумовлюють дидактично доцільне визначення змісту навчання мистецтва і широку палітру методичного інструментарію вчителя.
Компетентнісний підхід розглядаємо як з позиції цілей і результатів загальної мистецької освіти, які вимірюються у відповідних формах контролю та оцінювання учнів, так і з позиції організації процесу навчання: добору доцільного змісту і відповідних художньо-педагогічних технологій.
Інтегративний підхід виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку міжгалузевих зв’язків, інтеграції навчання мистецтв із соціокультурним середовищем.
Особистісно зорієнтований підхід сприяє підвищенню мотивації до навчання, забезпечує розкриття творчого потенціалу і розвиток індивідуальних художніх здібностей учнів відповідно до інтересів і потреб.
Діяльнісний підхід спрямований на розвиток практичних умінь учнів у різних видах мистецтва, дизайну, креативних індустрій, також наскрізних навичок (soft skills) і здатності застосовувати їх у власній життєдіяльності.
Культурологічний підхід зумовлює розгляд мистецтва в широкому культурологічному контексті в єдності цінностей культури національної та зарубіжної, народної і професійної, елітарної і популярної, традиційної та інноваційної; у результаті такого підходу в учнів має сформуватися цілісний художній образ світу, готовність до діалогу культур і бажання збагачувати особистісний культурний потенціал за допомогою ресурсів світового мистецтва (за формулою «людина в культурі – культура в людині»).
Структура програми та загальна характеристика її складників
Програма містить результативні, змістові та процесуальні складники, які структуровано за трьома відповідними рубриками «Очікувані результати навчання», «Пропонований зміст навчального предмета / інтегрованого курсу», «Види навчальної діяльності».
У рубриці «Очікувані результати навчання» конкретизовано вимоги до учнів окремо для 7, 8 і 9 класів відповідно до запропонованого змісту для кожного року навчання і з урахуванням груп результатів, визначених у Державному стандарті базової середньої освіти. До результатів варто зарахувати не лише грамотність і досвід в окремих видах мистецтва, а й міжпредметну естетичну компетентність, а також інтегративну медіа-компетентність у сфері мистецтва. Саме вони дають змогу учням вирішувати міждисциплінарні проблеми, наприклад, під час виконання інтегративних галузевих і міжгалузевих проєктів.
Рубрика «Пропонований зміст навчального предмета / інтегрованого курсу» побудована із застосуванням навчальних модулів, що оптимізує освітній процес, робить його систематизованим і водночас гнучким, варіативним.
В основу конструювання змісту програми інтегрованого курсу «Мистецтво» і визначення структури й тематики кожного року навчання обрано авторську концепцію поліцентричної інтеграції (Л. М. Масол), яка детермінує цілісну наскрізну побудову загальної мистецької освіти впродовж усієї вертикалі від початкової до старшої школи на засадах художньо-світоглядних орієнтацій і культурно-мистецьких універсалій. Поліцентрична інтеграція передбачає виокремлення домінантних компонентів змісту (музичного та образотворчого мистецтв як самостійних видів, так і компонентів синтетичних мистецтв і медіа), вони поєднуються в єдиний цикл на основі певної художньо-дидактичної суперпозиції, що здатна інтегрувати окремі одиниці змісту, не зважаючи на їхню художньо-мовну специфіку.
У початкових класах у зміст домінантних видів музичного та образотворчого мистецтва інтегруються елементи синтетичних мистецтв (театр, хореографія, кіно) на основі спільного художньо-світоглядного тематизму, що розкриває світ природи, людини і культури в мистецтві, а також з орієнтацією на універсальні категорії «абетки мистецтв”.
В основній школі домінантність музичного та образотворчого компонентів змісту зберігається, однак активніше репрезентовані поширені в культурі сучасності аудіовізуальні явища. У 5-6 класах універсальною суперпозицією інтеграції змісту є поняття «види, мова і жанри мистецтв». Цей зміст розкривається на матеріалі музики, хореографії, графіки, живопису, скульптури, архітектури, декоративного мистецтва, театру, цирку, кіно, а також через їхню взаємодію. Під час наступного циклу навчання у 7-9 класах універсальною суперпозицією інтеграції змісту обрано категорію «стилі мистецтва», які історично склалися впродовж епох. У процесі їх опанування пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів, поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча й культурологічна пропедевтика), здійснюються професійно-орієнтаційні випробування.
У старшій профільній школі зміст навчання інтегрується навколо суперпозиції «мистецтво культурних регіонів світу» (базове загальноосвітнє навантаження), водночас суттєво зростає роль художньо-практичної діяльності за вибором здобувачів освіти відповідно до профілю навчання (вибіркове профільне навантаження).
Таким чином, упродовж усього періоду навчання мистецтва акцент зроблено не на окремих фактах – персоналіях митців і художніх творах, вибір яких стає виключно прерогативою вчителів, а на фундаментальних мистецьких узагальненнях, тому наскрізна логіка структурування змісту здійснюється за концентрично-спіралевидним принципом, а на окремих етапах – за лінійним принципом. Система запропонованих тематичних модулів інтегрованого курсу «Мистецтво для 7-9 класів є варіативною: послідовність і обсяг тем учитель може змінювати з огляду на потреби й можливості конкретного закладу освіти, кадрового забезпечення.
У рубриці «Види навчальної діяльності» подано орієнтовний перелік видів діяльності учнів, в якому переважають художньо-практичні й творчі. Цей перелік може варіюватися і доповнюватися вчителем, вільним у доборі художньодидактичного матеріалу, кількості й тематики мистецьких проєктів – індивідуальних, групових, колективних. Надані орієнтири й форми інтеграції запроваджуються через диференційовані завдання різного рівня складності з урахуванням художніх інтересів і можливостей учнів, що сприяє розвитку креативного потенціалу особистості в галузі мистецтва і креативних індустрій.
Важливу роль у методичній реалізації авторських ідей концепції і програми мають відігравати принципи: компаративістики, геймифікації, інтеграції ключових компетентностей та наскрізних умінь, єдності мистецької освіти й самоосвіти, професійної орієнтації (впровадження випробовувань для самовизначення).
Особливості організації освітнього процесу.
Кількість навчальних годин у програмі відповідає «рекомендованому» навчальному часу визначеному Типовою освітньою програмою (затвердженою наказом МОН від 19.02.2021 р. № 235), а саме: у 7 класі 2 год. на тиждень ; у 8-9 класах 1 год. на тиждень. Заклад освіти може змінювати цю кількість годин у межах заданого діапазону: від “мінімального” до “максимального” (наприклад, за умов обрання у 7 класі 1 год. на тиждень зміст ущільнюється). Якщо заклад обирає максимальну кількість годин на галузь, передбачену в Типовій освітній програмі, то додатковий час доцільно використовувати на різноманітні практикуми до всіх тем інтегрованого курсу або для поглибленого опанування будь-якого з його компонентів (наприклад “Хореографія” за наявності фахівця) чи для конструювання міжгалузевих інтегрованих курсів. Інтегрований курс може викладатися як одним учителем, так і двома фахівцями, кожний із яких обирає відносно автономний компонент відповідно до фахової підготовки, а саме: “Музичне мистецтво» або «Образотворче мистецтво»; але інші теми, зазначені в модулях програми (зокрема синтетичні мистецтва і медіа), мають інтегруватися до змісту домінантних видів мистецтва, адже вимоги до результатів їх опанування учнями, передбачені Державним освітнім стандартом, не підлягають скороченню. На основі змісту та обраного варіанту структури Модельної програми вчителем (або двома вчителями, що працюють у команді) укладаються Навчальна програма і календарно-тематичний план із урахуванням потреб закладу освіти, можливостей учнів класу, тематизму обраного підручника, резервного часу.
Орієнтовна тематична структура програми
2. Основна частина.
7 клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства
70 годин на рік (2 год на тиждень) або 35 годин на рік (1 год на тиждень)
3. Прикінцева частина
Немає коментарів:
Дописати коментар